ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ПРАВОСЛАВ'Ї: ЕТНОМЕНТАЛЬНИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.7Ключові слова:
етноментальність, релігійна освіта, православ'я, східне християнство, синкретична культураАнотація
В с т у п . Наголошено, що актуальність теми статті обумовлена: по-перше, у зв'язку з посиленням інтересу до традиційних цінностей, що є важливим складником національної ідентичності, позаяк православна освіта залишається значущим фактором духовного та культурного розвитку суспільства; по-друге, у контексті етноментального виміру необхідно враховувати специфіку взаємодії православного світогляду та процесу пізнання, які формуються під впливом історичних, соціальних та культурних особливостей різних народів.
М е т о д и . Теоретико-методологічну основу дослідження становить поєднання базових для релігієзнавчого дослідження принципів наукової об'єктивності, світоглядно-конфесійної неупередженості, критичного осмислення досліджуваного матеріалу. Всі компоненти методологічного комплексу були використані в дослідженні не відособлено один від одного, а в загальному контексті академічного релігієзнавства.
Р е з у л ь т а т и . Акцентовано, що дослідження сприятиме глибшому розумінню тенденцій, що відбуваються на перетині релігії, освіти та формування національної ідентичності. У контексті східного християнства етномента- льність у релігійному пізнанні розглянуто через такі ключові аспекти, як взаємозв'язок релігії та освіти, розуму й віри. Розкрито, що у традиціях східного християнства (переважно візантійської, православної, а також вірменської та інших східних церков) освіта завжди мала тісний зв'язок з релігією. Монастирі та церкви були головними осеред- ками навчання, де вивчали не тільки священне писання, а й філософію, астрономію, математику та інші науки через призму християнської віри. Освітній процес зосереджувався на тому, щоб інтегрувати пізнання у світогляд людини, орієнтуючи його на моральні та етичні принципи християнства. Вивчення теології не обмежувалося лише інтелектуаль- ними зусиллями, але включало практичне застосування християнських принципів у житті. Водночас визначено, що східне християнство робило значний акцент на літургійні практики, мистецтво (зокрема іконопис), яке слугувало не лише естетичним, але й освітнім цілям, передаючи духовні істини через образи та символи.
В и с н о в к и . Підкреслено, що релігійна освіта сприяє формуванню унікальної етноментальності, яка поєднує історичну спадщину етносу та сучасні реалії. У своїй сутності етноментальні виміри пізнання в освітньому процесі православ'я сприяють формуванню світогляду, в якому знання інтегруються із духовними принципами віри, де головне завдання полягає в наближенні до Бога та вдосконалення етнобуття, що і формує синкретичну етнонаціональну культуру.
Посилання
Constitution of Ukraine, Law of Ukraine No. 30 (1996, June 28). The Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (BVR), 30 [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Te
Filipovich, L. O. (2000). Ethnology of Religion: Tradition of national religious studies and theoretical solution to the problems of religion and ethnicity correlation [Unpublished dissertation of Doctor of Philosophical Sciences]. G. S. Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Gajecky, G. (1984). The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate. Harvard Ukrainian Studies, 8(1/2), 81–92.
Horban, O., & Martych, R. (2023). Conceptualising the Value of life in bioethical discourse: Sanctity vs quality of life. Studia Warmińskie, 60, 61–70. https://doi.org/10.31648/sw.9563
Horban, O., Stadnyk, M., Martych, R., Mishchuk, A., & Mishchuk, M. (2024). The role of higher education in the formation of humanitarian security of the state. Conhecimento & Diversidade,16(43), 302–321. https://doi.org/ 10.18316/rcd.v16i43.11850
Kolinko, M., & Aleksandrova, O. (2024). Modern life experience of Ukrainian migrants in the context of intercultural strategies. Skhid, 6(3), 26–31 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21847/2411-3093.633
Kolodnyi, A. M. (2006). Religious Studies and Religious Education. Ukrainian Religious Studies, 40, 47–69 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32420/ 2006.40.1772
Kyiv-Mohyla Academy (1632–1817). (2025, January 25). In Wikipedia [in Ukrainian]. https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Києво-Могилянська/ _ академія_(1632—1817)&oldid=44445661
National University of Ostroh Academy. (2025, March 15). In Wikipedia [in Ukrainian]. https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_/ університет_"Острозька_академія"&oldid=44895658
Predko, O., & Predko, D. (2024). Religious Security: Its Essence and Main Factors (Ukrainian Context). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 44(3), Article 5. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2516
Stadnyk, M. (2006). Transformation of the Formation of Relationships between Christianity and Science: Religious and Philosophical Aspect. Karpuk SV [in Ukrainian].
Voytovych, V. (2013). Myths and legends of ancient Ukraine. Bogdan [in Ukrainian].
Yurkevych, P. (1999). History of philosophy of law. Philosophy of law. Philosophical diary. Ukrainian World [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.


