АЛЬТРУЇЗМ: ДУХОВНІ ТА РЕЛІГІЙНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.15Ключові слова:
духовність, духовно-етичні якості, релігія, альтруїзм, альтруїстична поведінка, просоціальна поведінка, духовенство, священнослужительАнотація
Представлено результати дослідження сутності альтруїзму через призму релігії як невід'ємної частини духовності, наукові погляди щодо духовних і релігійних аспектів у дослідженні альтруїстичної поведінки людей. Окреслено, що на підставі того, що в сучасних суспільствах матеріальний добробут і споживання стали найвищим благом, на перший план виступає проблема дефіциту духовних проявів і високої моральності, людяності й безкорисливої допомоги іншим. Тому в наукових колах актуалізувалася потреба в дослідженні "вічної" теми духовності, суб'єктивного благополуччя особистості, вираження її духовно-етичних якостей, проявів альтруїстичної поведінки щодо навколишнього світу.
Встановлено, що до духовно-етичних якостей належать доброта, милосердя, співчуття, прощення, смиренність, чесність, щедрість та інші чесноти, які, очевидно, корелюють з релігійністю, пов'язані з емпатією і мудрістю, життєстверджувальними сенсами, проте в цьому переліку немає альтруїзму через недостатнє його вивчення.
Виявлено, що відповідь на запитання, "звідки в людині, одному з біологічних видів, береться альтруїзм як явище духу", можна знайти у двох протилежних напрямах – біологічному і культурологічному. Саме культурологічний альтруїзм стає можливим у спільноті, орієнтованій на духовні цінності або в релігійній кооперації.
Зростання інтересу до альтруїзму та прояву його в духовному й релігійному житті є підґрунтям до вивчення на- укового доробку мислителів й учених різних періодів, тому акцент зроблено на фундаментальну працю "Культура і етика" А. Швейцера, який є прикладом служіння людству. Також цінною у релігійному аспекті є гіпотеза Д. Джонсона, яка дає пояснення еволюційного значення релігії та прояву альтруїзму через призму надприродного покарання.
Визначено, що важливою для розуміння і трактування релігійного альтруїзму є інтерпретація таких понять, як релігія, релігійність, а також похідного терміна "альтруїстична поведінка", яку вважають однією з форм просоціальної (помічної) поведінки, коли проявляють турботу про благо інших, не очікуючи винагороди.
Розкрито. що прикладом просоціальної активності є професійна діяльність священнослужителя, яка полягає у служінні пастві, а також у внутрішньому духовному зростанні.
Посилання
Andreoni, J., Rao, J. M., & Trachtman, H. (2017). Avoiding the ask: A field experiment on altruism, empathy, and charitable giving. Journal of Political Economy, 125(3), 625–653.
Arrey, A. E., Bilsen, J., Lacor, P., & Deschepper, R. (2016). Spirituality/religiosity: A cultural and psychological resource among Sub- Saharan African migrant women with HIV/AIDS in Belgium. PLoS One, 11(7). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159488
Bagmet, I. (2001). Altruistic and selfish values of youth in modern Ukraine. Scientific works. Political sciences, 12. P. 72–74 [in Ukrainian].
Bar-Tal, D. (1986). Altruistic motivation to help: Definition, utility and operationalization. Humboldt Journal of Social Relations, 13(1–2), 3-14.
Batson, C. D. (1983). Sociobiology and the role of religion in promoting prosocial behavior. Journal of Personality and Social Psychology, (45), 1380–1385.
Büssing, A., Kerksieck, P., Günther, A., & Baumann, K. (2013). Altruism in adolescents and young adults: Validation of an instrument to measure generative altruism with structural equation modeling. International Journal of Children's Spirituality, 18(4), 335–350.
Fry, P. S. (2000). Religious involvement, spirituality and personal meaning for life: Existential predictors of psychological wellbeing in community-residing and institutional care elders. Aging & Mental Health, 4(4), 375–387.
Hamilton, W. D. (1964). "The Genetical Evolution of Social Behaviour, I & II". Journal of Theoretical Biology, 7(1), 1–52.
Hill, P. C., & Hood R. W. Jr. (1999). Measures of Religiosity. Religious Education Press.
Huber, J. T., & MacDonald, D A. (2012). An investigation of the relations between altruism, empathy, and spirituality. Journal of Humanistic Psychology,52(2),206–221.
Johnson, D. D. P. (2005). "God's Punishment and Public Goods: A Test of the Supernatural Punishment Hypothesis in 186 World Cultures". Human Nature, 16(4), 410–446.
Johnson, D. D. P. (2012). "What Are Atheists for? Hypotheses on the Functions of Non-belief in the Evolution of Religion". Religion, Brain & Behavior, 2(1), 48–70.
Johnson, D. D. P. (2015). God Is Watching You: How the Fear of God Makes Us Human. Oxford University Press.
Johnson, D. D. P., & Krüger, O. (2004). The Good of Wrath: Supernatural Punishment and the Evolution of Cooperation. Political Theology, 5(2), 159–176. https://doi.org/10.1558/poth.2004.5.2.159
Johnson, D. D. P., Lenfesty, H., & Schloss, J. P. (2014). "The Elephant in the Room: Religious Truth Claims, Evolution and Human Nature". Philosophy, Theology and the Sciences, 1(2). 200–231.
Kirkpatrick, L. A. (1998). Toward an evolutionary psychology of religion and personality. Journal of Personality, (67), 921–952.
Koenig, L. B., McGue, M., Krueger, R. F., & Bouchard, T. J., Jr. (2007). Religiousness, antisocial behavior, and altruism: Genetic and environmental mediation. Journal of Personality, 75(2), 265–290.
Kolisnyk O. P. (2015). Spiritual self-development of personality. PP Ivanyuk V. P. [in Ukrainian].
Lofland, J., & Stark, R. (1965). Becoming a World-saver: А Theory of Conversion to a Deviant Perspective. American Sociological Review, 30, 862–875.
Marx, K. (1976). Zur Kritik der Hegelschen Rechtsphilosophie. In Werke. (pp. 378–391). (Karl) Dietz Verlag.
Rambo, L. R. (1993). Understanding Religious Conversion. Yale University Press.
Schweitzer,A.(1996).KulturundEthik.C.H.Beck.
Spilka, B. (2015). Psychology of prayer. Scientific approach. Humanitarian Center [in Ukrainian].
Swienko, H. (1994). Zrodla i funkcji religii [The source and function of religion]. RW KUL.
Trivers, R. L. (1971) "The Evolution of Reciprocal Altruism". Quarterly Review of Biology, 46(1), 35–57.
Wedekind, C., & Milinski, M. (2000) "Cooperation through Image Scoring in Humans". Science, 288(5467), 850–52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
