QUINTESENCE OF THE SPIRITUAL TEMPLES OF VOLYN AT THE END OF XIX – EARLY XX CENTURIES IN THE SERMONS OF VOLYNSKIY AND ZHYTOMYRSKIY ARCHBISHOP DIMITRIY

Олена Василівна Мороз

doi:10.17721/sophia.2019.14.5

Автор(и)

Олена Василівна Мороз Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, Кременець

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2019.14.5

Ключові слова:

православний храм, архієпископ, душа, віра, смиренність, праведність, Боже Слово, молитва, православний адепт

Анотація

У контексті проповідей архієпископа Волинського і Житомирського Димитрія, виголошених під час урочистостей з нагоди відкриття православних храмів Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття, проаналізовано та розкрито символічно-сутнісні ознаки православного храму, його роль у житті православних адептів. Зазначається, що духовний храм є Царством Божим на землі, джерелом і споконвічним охоронцем духовно-релігійних цінностей. Він постає символом поривань людської сутності до небесного, вічного, сакрального. Духовний храм виступає святим і соборним місцем: святість цього осереддя розкривається через концентрацію могутньої та величної сили Духа Святого, соборність храму полягає в об'єднувальній силі віруючих усіх народів. Цінність духовного храму, на переконання архієпископа Волинського і Житомирського Димитрія, визначається не зовнішньою оздобою, а через здійснення в ньому святих Таїнств православної церкви. На сучасному етапі справжнім раєм для людини стає Божий храм – своєрідний дім Господа, у якому душа віруючої людини знаходить спокій і утихомирення. Збагачення людського існування відбувається не через матеріальні статки і багатства, а через праведну молитву – вона є прикрасою і оздобою будь-якого храму, скарбницею і джерелом Божої благодаті, що зміцнює душу людини. Світоглядно-релігійні погляди архієпископа Димитрія апелювали до навернення тогочасних православних віруючих на істинний вірний шлях осмислення Божої сутності, акцентування уваги на присутності Бога в кожному з моментів людської екзистенції. Водночас сакральність буття виражалася через зв'язок людини з Богом, Ісусом Христом та Дівою Марією.

Біографія автора

Олена Василівна Мороз, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, Кременець

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри української філології та суспільних дисциплін Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка
(м. Кременець)

Посилання

Slovo v nedelyu 25-yu po Pyatidesyatnice, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 11. – pp. 537–548.

Slovo v den Preobrazheniya Gospodnya, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 35. – pp. 1590–1601.

Slovo v den Uspeniya Presvyatoj Bogorodici, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 30. – pp. 1325–1338.

Slovo, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim, v cerkvi Zhitomirskogo tyuremnogo zamka 16 yanvarya 1880 goda // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 9. – pp. 437–447.

Slovo po osvyashenii sobornogo hrama v g. Lucke, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 33. – pp. 1477–1490.

Slovo po osvyashenii hrama v mestechke Andrushovke 14 oktyabrya 1879 goda, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 3. – pp. 124–138.

Slovo po osvyashenii hrama v Koreckom zhenskom monastyre, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 32. – pp. 1421–1434.

Slovo po osvyashenii hrama v Lyubarskom zhenskom monastyre 29 noyabrya 1879 goda, skazannoe vysokopreosvyashennejshim Dimitriem, arhiepiskopom Volynskim i Zhitomirskim // Volynskie eparhialnye vedomosti. – 1880. – № 6. – pp. 279–292.