ВІД МІСТИЧНОГО ΑΓΆΠΗ ДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО AMOR/CARITAS: ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ШЛЮБНОГО МІСТИЦИЗМУ XII СТОЛІТТЯ

Анотація

В с т у п . Присвячено концепції інтелектуальної любові в традиції шлюбного містицизму ХІІ століття. Здійснено дослідження, яке унаочнює зв'язок між theologia mystica Бернарда Клервоського, Гійома із Сен-Тьєррі й Рішара Сен-Вікторського та концепцією містичного агапе ранніх отців Церкви, які використовували метафоричну мову Пісні Пісень для описування містичного єднання з Богом. Під- креслено, що ідейним джерелом концепції інтелектуальної любові шлюбних містиків ХІІ ст. був неоплатонізм Августина Аврелія, зокрема його трактат "Про Трійцю", завдяки якому полісемантичне поняття caritas стало центральним для традиції шлюбного містицизму та використовувалося як для позначення Божественної любові, так і для визначення вищого типу любові в душі людини – caritas intellectualis, а також його синоніму amor rationalis. Така розумна любов – caritas / amor є результатом гармонійної взаємодії любові та розумової здатності людської душі. Вона веде до містичного єднання з Богом та водночас є знанням / пізнанням Бога.

М е т о д и . Використано дескриптивний метод для описування генези концепту любові в традиції ранніх отців церкви та шлюб- ного містицизму XII століття. Також дослідження було здійснено на основі текстуального аналізу робіт шлюбних містиків XII сто- ліття, що дозволило експлікувати концептуальний зв'язок між їхніми поняттями любові.

Р е з у л ь т а т и . Обґрунтовано, що Бернард Клервоський, Гійом із Сен-Тьєррі та Рішар Сен-Вікторський сформували концепцію раціональної любові (amore / cariras), що є продовженням концепції містичного агапе ранніх отців церкви.

В и с н о в к и . Визначено, що шлюбний містицизм XII століття зазвичай вживав поняття amor та caritas як синоніми у своїх текстах для позначення пізнання Бога завдяки любові до ближнього, що є чеснотою та досконалим типом сильної любові amor fortis у душі людини. Концепт розумної любові – caritas intellectualis та amor rationalis був важливою смисловою компонентою unio mystica ХІІ століття та став визначальною основою для фламандських та німецьких спекулятивних містиків ХІІІ–ХІV століть.