"ЛІДЕРСТВО СЛУЖІННЯ" НА ПРИКЛАДІ ЖИТТЯ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

Анотація

В с т у п. Репрезентоване комплексне дослідження моделі "лідерства служіння" (Servant Leadership), яку було сформульовано і введено в науковий обіг 1970-ті роки Робертом Грінліфом (Robert K. Greenleaf). Розглянуто концепцію "лідерства служіння" як світоглядну модель, в основу якої покладено християнські чесноти. Приклад служіння великих лідерів, зокрема Андрея Шептицького, Магатми Ґанді, Марії Терези, Нельсона Мандели, Індіри Ганді та інших полягав у здатності об'єднувати людей довкола ідеї "загального блага" і зцілювати їхні серця любов'ю. Осмислено, що стиль лідерства-служіння обумовлений високою культурою мислення, усвідомленим стилем життя, а вплив лідера здійснюється завдяки мистецтву переконувати і об'єднувати команду довкола спільної мети. Проілюстровано такі якості лідера-служіння, як здатність бути візіонером, брати на себе відповідальність, уміння слухати, бути емпатичним, уміти делегувати повноваження, створювати сприятливе середовище для розвитку потенційних здібностей усіх долучених, відзначати цінність кожного члена команди.

М е т о д и. Методологію дослідження засновано на міждисциплінарному підході, що включає аналіз філософських джерел, соціологічних даних та біографічних джерел у галузі релігієзнавства. З метою виявлення питомих ознак концепції "лідерства служіння" та імплементації цих ціннісних постулатів на прикладі життя митрополита Андрея Шептицького використано такі методи, як порівняльно-історичний, методи аналізу, узагальнення, пояснення, класифікації, а також системний, що дозволяє всебічно осмислити цю тему.

Р е з у л ь т а т и. Розкрито десять засадничих якостей лідера служіння, за Ларі Спірсом, очільником Центру Роберта К. Грінліфа: вміння слухати; емпатія; зцілення; усвідомленість; уміння переконувати; концептуалізація; прогнозування; управління; прагнення до розвитку людей; створення спільноти. Визначено "лідерство служіння", за Ларі Спірсом, як поєднання особистих якостей та професійних навичок, здатність об'єднувати людей довкола спільних цінностей, що, у свою чергу, формує спільну ідентичність. Запропоновано розглядати модель "лідерства служіння", засновану на принципах "загального блага", служінні ближньому, громаді, військовому шпиталю тощо, як одну з найефективніших управлінських моделей сьогодення у контексті викликів війни, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривоги, кризи духовності, загостреного відчуття пошуку свого місця за покликанням, вимушеної міграції.

В и с н о в к и. Доведено, що лідери служіння – це архітектори стратегічного мислення і консенсусу, вони вміють чути і переконувати силою слова та власним прикладом. Відбутися як лідер служіння означає бути носієм таких якостей, навичок і чеснот, як компетентність, професійність, відповідальність, справедливість, повага, емпатія тощо, що передбачає роботу над собою упродовж усього життя, освіту впродовж життя (lifelong learning), самодисципліну і усвідомлений стиль життя у проєкції кращої версії самого себе. Встановлено, що одним із найпереконливіших прикладів імплементації моделі "лідерства служіння" є життя і діяльність митрополита, мецената з державницькими поглядами Андрея Шептицького. Повагу, довіру і любов до себе митрополит здобував своїми правдивими справами на користь українського народу, ставши духовним лідером. Прикладом свого життя він поєднав шлях духовності із місією-громадянською, культурно-просвітницькою, суспільно-політичною, утвердивши принцип єдності людей на всіх рівнях – у родині, церкві, суспільній кооперації. Провідники нації відзначаються серед усіх однією особливою якістю, а саме, вони мають зробити "загальне благо" справою усього свого життя, у цьому і полягає найвища мета людини, громадянина на шляху самовдосконалення і втілення проєкту свого призначення, що передбачає готовність бути аскетичним у своїх особистих інтересах і амбітним щодо великої мети "загального блага".