ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ, НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: СВІТОГЛЯДНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Анотація

В с т у п. Наголошено, що роки повномасштабної російської агресії проти України достатньо переконливо показують місце та роль інформаційного компонента в сучасній війні. Основоположна функція цього компонента задала нові типи інструментарію, які значною мірою здатні забезпечити бажані результати без прямого застосування військової вогнепальної зброї у її класичному розумінні. Виявлено, що один із найпоширеніших і найвпливовіших інструментів впливу на свідомість великих мас населення – пропаганда та дезінформація. Також з'ясовано важливість та значущість боротьби "за уми та серця народу" як духовно-моральної цінності забезпечення процесу становлення та функціонування суспільства, нації, особистості, держави. Головним покликанням цієї боротьби є консолідація тієї чи іншої спільноти для успішного розв'язання суспільно значущих проблем власної життєдіяльності.

М е т о д и. Використано такі методи: теоретичного аналізу, метод узагальнення, описовий метод, синтезу, логіко-методологічний метод, метод компаративного аналізу. Здійснено огляд наукових публікацій з дотриманням об'єктивності та неупередженості у формуванні висновків.

Р е з у л ь т а т и. Показано, що ідейна переконаність є однією з провідних цінностей, якою має бути просякнута особистість. Без цього комплексного почуття її соціальне буття стає неповноцінним, надзвичайно збідненим, низьким, позаяк особистість перебуватиме поза важливими зв'язками і взаєминами, які визначають її просоціальну позицію, суспільно значущу життєреалізацію, внутрішній душевний стан, самооцінку, життєвий успіх тощо.

В и с н о в к и. Доведено, що одним із ключових засобів протидії поширенню пропагандистських практик в інформаційній сфері, нівелювання їх деструктивного впливу на людину є сучасна освіта як найефективніше знаряддя формування у пересічних громадян не лише прагнення до здобуття достовірних, об'єктивно істинних знань, а й необхідності протидії шкідливій інформації через здійснення всебічного аналізу її змісту, уміння відрізняти корисну та правдиво-інформативну від навмисно викривленої, тощо.