NEGOTIATION: STRATEGIC AND TACTICAL ADMISSION

Абдарахман Албрні

doi:10.17721/sophia.2019.13.16

Автор(и)

Абдарахман Албрні Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2019.13.16

Ключові слова:

переговори, переговорний процес, стратегія переговорів, тактика, тактичні прийоми, конфлікти, техніка ведення переговорів

Анотація

В статті визначено, що переговори це процес взаємодії декількох взаємозалежних сторін, метою яких є досягнення власних інтересів. Доведено, що головним досягнення в переговорах є прийняття відповідних рішень. Відзначено, що на рішення проблеми впливають: відношення між сторонами; особисті інтереси або інтереси команди; ефективність внутрішньо групових дискусій при знаходженні консенсусу.
Визначено, що вступаючи в переговори його учасники використовують різноманітні стратегії ведення переговорів, а вибір тієї чи іншої стратегії залежить від: умов в яких ведуться переговори; намагання сторін реалізувати інтереси один одного(вміння слухати і бути почутими); осмислення й усвідомлення успіху переговорів їх учасниками.
Доведено, що для умілого ведення переговорів необхідно мати стратегію, яка реалізується у тактиці. Тактика спілкування базується на умінні побудувати діалог в рамках задуманої стратегії. Відмічено, що тактика це вміння вибирати в конкретній ситуації психологічно дієві прийоми й уміло застосовувати їх.
Виявлено, що метою переговорних процесів є вироблення "вірного" і коректного відношення до співрозмовника за допомогою вирішення таких задач: налагодження контакту з партнером, організація і формування сприятливої атмосфери спілкування; забезпечення "мякого" переходу до діалогу.

Біографія автора

Абдарахман Албрні, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)

аспірант кафедри державного управління філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ)

Посилання

Likarchuk N. V. Bazovi semiotichni modeli komunikaciyi/N. V. Likarchuk//Naukovij chasopis NPU imeni M. P. Dragomanova. Seriya 22: Politichni nauki ta metodika vikladannya socialno-politichnih disciplin. – 2015. – Vip. 16. – S.69-74. – Rezhim dostupu:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2015_16-15

Micich P.P. Kak provodit delovye besedy : Sokr. per. s serb.- horv. / Predrag Micich; [Obsh. red., predisl., poslesl. V. M. Shepelya]. – 2-e izd., ster. – M. : Ekonomika, 1987. – 207 s.

Reva V. E. Delovoe obshenie. [Elektronnyj resurs]. URL: http://window.edu.ru/window_catalog/pdf2txt?p_id=13913&p_page=16 (data obrasheniya: 02.02.2019).

Tomas Dzh. Piters Robert Uoterman V poiskah sovershenstva: Uroki samyh uspeshnyh kompanij Ameriki / Tom Piters, Robert Uoterman-ml.: Alpina Pablisherz; Moskva; 2011.

Chaldini R. Psihologiya vliyaniya. [Elektronnyj resurs]. URL: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Chiald/_Index.php

Shostrom E. Chelovek-manipulyator: vnutrennee puteshestvie ot manipulyacii k aktualizacii. [Elektronnyj resurs]. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/books/shost01/index.htm (data obrasheniya: 10.03.2019).

Shulc O. E. Praktika sokratovskogo dialoga v dianalize // Psihoterapiya, prakticheskaya i konsultativnaya psihologiya – spletenie sudeb: Materialy Mezhdunarodnogo Kongressa. – Kiev. – 4-7 oktyabrya 2012 // Ezhemesyachnyj nauchno-prakticheskij zhurnal Psihoterapiya. – Moskva, 2012. – № 12. – S. 99-101.

McCombs M. The agenda setting approach // Handbook of Political Communication / D. Nimmo & K. Sanders (eds.). Beverly Hills (CA), 1981.