ФЕМІНІСТСЬКЕ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО ГРІЗЕЛЬДИ ПОЛЛОК ЯК ВИКЛИК МИСТЕЦТВУ МИНУЛОГО

Автор(и)

  • Олена Анатоліївна Заруцька Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ https://orcid.org/0000-0003-2024-4662

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2021.17.8

Ключові слова:

Грізельда Поллок, феміністичне мистецтвознавство, феміністична критика мистецтва

Анотація


Розглядається теоретичний доробок однієї із фундаторів та провідних фігур сучасного феміністського мистецтвознавства Грізельди Поллок. Представляючи дослідників, ідеї яких формувалися під впливом радикальної культурної та суспільної революції у 1960-х – 1970-х роках, вона належить до другого покоління у феміністичній мистецтво- знавчій критиці. Вказується на еклектичність методологічної позиції Г. Поллок, яка поєднує низку напрямів, пов'язаних своєю "радикальністю" щодо класичних напрямів мистецтвознавчої та суспільної думки. Зокрема, це марксизм, постструктуралізм Р. Барта та М. Фуко, фрейдистський психоаналіз тощо. Методологічний еклектизм Г. Поллок дозволяє припустити, що провідною у її творчості є ідеологічна установка, а не дослідницька позиція. Хоча теоретичні розробки Г. Поллок формально ґрунтуються на конкретних біографічних та мистецтвознавчих дослідженнях художників минулого, методологічна еклектика не дозволяє охарактеризувати їх як наукові або послідовно логічні у своїй побудові. Концепція Г. Поллок спирається на трактування жіночого або чоловічого початку в творчості митця як гендерної категорії, яка є визначеною панівними у суспільстві соціальними ролями і стереотипами. Г. Поллок використовує поняття "буржуазності" щодо культури маскулінного суспільства минулого, здійснює спроби розвинути концепцію "смерті автора" Р. Барта у трактуванні соціально визначеної постаті художника (на прикладі В. Ван Гога), досить довільно використовує апарат фрейдистського психоаналізу для прочитання ("деконструкції") художніх творів, зокрема, картин В. Ван Гога та А. де Тулуз-Лотрека. Грізельда Поллок перетворює феміністську мистецтвознавчу критику на ідеологічну платформу, насамперед це стосується розвитку спектра ідейно-теоретичних течій, які об'єднані своїм радикалізмом і опозиційністю, та класичного мистецтва й ідейних основ сучасної цивілізації загалом.

Посилання

Arslanov, V.G. Istoria zapadnogo iskysstvoznania XX veka (History of Western art history of the XX century). Moskva, Akademicheskiy proekt, 2003. 768 р.

Alloway, L. Old mistresses: women, art and ideology by Rozsika Parker, Griselda Pollock. Woman's Art Journal. 1982. Vol. 3, No 2. P. 60-61.

Ettinger, B. Art as compassion. Brussels: ASA publishers, 2011. 241 p.

Gouma-Peterson T. The feminist critique of art history. The Art Bulletin. 1987, Vol. 69, No 3. P. 326-357.

Griselda Pollock and Daniella Luxembourg awarded honours by the Courtauld Institute of art. The Courtauld, 22.01.2019, available at: https://courtauld.ac.uk/griselda-pollock-and-daniella-luxembourg-awarded-honours-by-the-courtauld-institute-of-art.

Harris, A. S. Women artists 1550–1950. Los Angeles County Museum of art, Random House, 1976. 368 p.

Horne, V. An unfinished revolution in art historiography, or how to write a feminist art history. Feminist Review. 2014. No 107. P. 75-83.

James M. Avant-Gardes and Partisans. The Burlington Magazine. 1998. Vol. 140, No 1142. P. 342–342.

Nochlin L. Why Are There No Great Women Artists? Woman in sexist society; studies in power and powerlessness. Basic Books. New York, 1971. P. 344–366.

Osborne C. Old mistresses: women, art and ideology by Rozsika Parker, Griselda Pollock. Woman's Art Journal. 1982, No 12. P. 108-110.

Parker R. Old mistresses: women, art and ideology. Pantheon Books. New York, 1981, No XXI. P. 184.

Pollock G. Agency and the Avant-Garde: thoughts on authorship and History by Way of Van Gogh. Routledge. New York, 1989. No. XV. 315 p.

Pollock G. Charlotte Salomon and the theatre of memory ‒ New Haven, Yale University Press, 2018. 542 p.

Pollock G. Differencing the canon : feminist desire and the writing of art's histories. Routledge. 1999, No XVIII. 345 p.

Pollock G. Generations & geographies in the visual arts : feminist readings. Routledge. New York, 1996, No XX. 300 p.

Pollock G. Mary Cassatt. New York, 1980. 119 p.

Pollock G. Vision and difference : femininity, feminism, and histories of art. Routledge. New York, 1988. 239 p.

Pollock G. Women, art, and ideology: questions for feminist art historians. Women's Studies. 1987, Vol. 15, No 1/2. P. 2–9.

Quigley T. R. Shooting at the father's corpse: the feminist art historian as producer. The journal of aesthetics and art criticism. 1994, Vol. 52, No 4. P. 407–413.

Tickner L. The body politic: female sexuality & women artists since 1970. Art History. 1978, Vol. 1, No 2. P. 236–251.

Wilke H. Sculpture 1960-80s: works from the Hannah Wilke Collection & Archive. London, Alison Jacques Gallery, 2014. 87 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-19

Як цитувати

Заруцька, О. А. (2021). ФЕМІНІСТСЬКЕ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО ГРІЗЕЛЬДИ ПОЛЛОК ЯК ВИКЛИК МИСТЕЦТВУ МИНУЛОГО. СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 17(1), 40–44. https://doi.org/10.17721/sophia.2021.17.8

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.