ВИТОКИ ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ В ЄВРЕЙСЬКІЙ ДУХОВНІЙ ТРАДИЦІЇ XII СТОЛІТТЯ

Зоя Володимирівна Швед

doi:10.17721/sophia.2023.22.11

Автор(и)

Зоя Володимирівна Швед Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5766-1980

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.11

Ключові слова:

єврейська традиція, єврейська філософії, фемінізм, Агада, Мідраш

Анотація

Розглянуто особливості трактування специфіки єврейської філософії. Приділено увагу на переосмислення жіночого аспекту Божественної сутності (Шхіна) та виокремлено основні характеристики її філософського потрактування. Зазначено, що перші приклади такої філософії пов'язують з роботами Саадія Гаона. Проаналізовано витоки єврейської філософії та її особливості, представлені у творчості Маймоніда. Акцентовано увагу на зв'язку теологічних та філософських рефлексій мислителя. Наведено характеристику його основного підходу до розуміння агадичної та галахічної літератури. Окреслено номінацію деяких жіночих образів в агадичних переказах (донька Короля, наречена, принцеса). Наведений перелік слугуватиме для подальших феміністичних студій, а у ХХ ст. буде використаний у межах реформістського іудаїзму для обґрунтування прав жінок бути рабинами.

Доведено, що основна відмінність єврейської філософії порівняно з талмудичним інтерпретаціями полягає в тому, що вона акцентує увагу на специфічних тематичних напрямах, властивих дискусіям філософії фальсафи ("арабський / мусульманський арістотелізм"). Серед витоків тематичного розрізнення в єврейській духовної традиції виокремлено метод мідраша. Метод мідраша, по суті, являє собою інтерпретаційну модель біблійних текстів, засновану на особливому тлумаченні семантичного змісту окремих понять. На конкретних прикладах репрезентовано специфіку застосування окресленого методу. Наведено характеристику реінтерпретації підходів школи фальсафи. Доведено, що їх екстраполяція на єврейську філософію набула особливого характеру, що дозволяє констатувати виникнення нового для іудаїзму підходу у ставленні до нормативної частини релігійних практик.

Окрему увагу приділено реконструкції поглядів Рамбама в його "Путівнику розгублених". Тут зафіксовано умову встановлення взаємозв'язку Абсолютного Начала з належністю виконання приписів духовної традиції, що має теургічний характер. Чесноти людини узалежнюються від її духовної, моральної та інтелектуальної досконалості. Тому у ставленні до священного тексту єврейські філософи одностайно стверджують, що персональні чесноти є вищою якістю цілісної людини. Протягом подальшого розвитку філософських інтерпретацій біблійних текстів актуалізувалася необхідність розкрити зміст морального вчення іудаїзму (Мусар). Серед основних тематичних пластів Мусар акцент робиться на міжособистісних стосунках у сім'ї та громаді. Скоординовані ролі батьків та субординовані обов'язки в громаді забезпечують процес повернення Шхіни у світ. Реалізація божественної справедливості формує справедливе суспільство з рівнозахищеними правами та рівнореалізованими зобов'язаннями чоловіків і жінок.

Окреслена мета стала досяжною завдяки працям Маймоніда та його послідовників і полеміці між представниками іноконфесійного оточення.

Посилання

Cohen, H. (2004). Ethics of Maimonides (A. S. Bruckstein, Trans.) University of Wisconsin Press. https://books.google.com.ua/books?id= 10RoB0SMu04C&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false

Davidson, H. A. (2011). Maimonides the rationalist. Littman Library of Jewish Civilization. https://books.google.com.ua/books?id=zG1vEAAAQBA J&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false

Diamond, J. A. (2007). Converts, heretics, and lepers: Maimonides and the outsiders. University of Notre Dame Press. https://www.academia.edu/ 74893081/Introduction_To_Converts_Heretics_and_Lepers_Maimonides_ and_the_Outsider_

Faur, J. (2003). Anti-Maimonidean Demons. Review of Rabbinic Judaism, 6.1. https://web.archive.org/web/20110807053824/ http://www.chayas.com/ AntiRAMBAM.pdf

Hartman, D. (1976). Maimonides: Torah and Philosophical Quest. Jewish Publication Society of America Society.

Kellner, M. (2006). Maimonides' Confrontation with Mysticism. Liverpool University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv1rmhfc

Klein-Braslavy, S. (2011). Maimonides as biblical interpreter. Academic Studies Press,

Kraemer, J. L. (2008). Maimonides: The Life and World of One of Civilization's Greatest Minds. The Crown Publishing Group.

Harris, J. M. (Ed.). (2007). Maimonides after 800 Years: Essays on Maimonides and His Influence. Harvard University Center for Jewish Studies. https://www.academia.edu/37671440/_Maimonides_after_800_ Years_Essays_on_Maimonides_and_His_Influence_ed_Jay_M_Harris_ Cambridge_MA_Harvard_University_Press_2007_

Dobbs-Weinstein, I., Goodman, L. E., & Grady, J. A. (Eds.). (2009). Maimonides and His Heritage. SUNY Press.

Rudavsky, T. M. (2009). Maimonides. Wiley-Blackwell. https://www.perlego.com/book/2763315/maimonides-pdf

Shapiro, M. B. (2008). Studies in Maimonides and his interpreters. University of Scranton Press. https://press.uchicago.edu/ucp/books/book/ distributed/S/bo5704177.html

Robinson, J. T. (Ed.). (2009). The Cultures of Maimonideanism: New approaches to the History of Jewish Thought. Brill.