ОСОБЛИВОСТІ РЕЦЕПЦІЇ АФОНСЬКОГО СПАДКУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (Х–XVI cт.)

Анотація

В с т у п . Присвячено всебічному дослідженню рецепції афонської спадщини на території України в період з X до XVI ст. включно, що є важливим елементом у розумінні духовного, культурного та соціального розвитку українських земель. Афон як осередок східного православ'я, відіграв ключову роль у формуванні чернечих традицій, які стали фундаментом для розвитку монастирського життя в Київській Русі. Детально розглянуто, як афонська традиція, глибоко вкорінена у східнохристиянському монашестві, вплинула на створення та функціонування українських монастирів, зокрема Києво-Печерської лаври, яка стала центром духовного життя та по- ширення ісихазму на українських землях.

М е т о д и . Проаналізовано два основні аспекти рецепції афонської спадщини: монастирський та науковий. Монастирський аспект стосується впливу афонських традицій на організацію та духовне життя українських монастирів. Показано, як афонські практики, зокрема анахоретство, було перенесено на український ґрунт і адаптовано до місцевих умов. Особливу увагу приділено ролі преподоб- ного Антонія Печерського, який, будучи постриженим на Афоні, переніс на Русь основні принципи афонського чернецтва, що визначи- ло подальший розвиток аскетичних традицій в Україні.

Р е з у л ь т а т и . Розглянуто науковий аспект, що охоплює вплив афонських духовних ідей на українську філософську та естетичну думку. Досліджено, як ідеї ісихазму, що виникли на Афоні, проникали в українські землі через перекладну літературу, написану афонсь- кими та українськими ченцями. Значну увагу приділено впливу творів Григорія Палами та Григорія Синаїта, а також іншої містично- аскетичної літератури, на формування духовного світогляду українських книжників і богословів. Важливу роль у цьому процесі відіг- рав Києво-Печерський монастир, який був тісно пов'язаний з Афоном і став осередком поширення ісихастських ідей в Україні.

В и с н о в к и . Акцентовано, що на особливу увагу заслуговує вплив афонської спадщини на розвиток козацького благочестя. По- казано, як афонські монахи, що прибували на українські землі, сприяли формуванню релігійних традицій серед козацтва, впроваджуючи ідеї побратимства, безшлюбності та культу Богородиці як покровительки Січі. Афонські ідеали знайшли своє відображення у ство- ренні козацьких монастирів і скитів, що сприяло розвитку особливого типу "козацького благочестя", яке стало невід'ємною части- ною національної ідентичності українців.