CПЕЦИФІКА ВІЗАНТІЙСЬКОЇ МОДЕЛІ НАДАННЯ АВТОКЕФАЛІЇ: ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОСТІ

Автор(и)

  • Олександр ЗБАНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-2022-0305

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.3

Ключові слова:

автокефалія, візантійська модель, православна церква, апостольська спадкоємність, державна влада, церковна автономія

Анотація

В с т у п . Присвячено дослідженню візантійської моделі надання автокефалії, яка є одним із ключових складників формування цер- ковної автономії у православному світі. Висвітлено історичні передумови становлення цієї моделі, зокрема зв'язок між церковними і державними структурами в контексті імперських інтересів.

М е т о д и . Розглянуто основні критерії, необхідні для отримання автокефалії, такі як рівень церковної зрілості, кількість парафій та можливість висвячення нових єпископів. Підкреслено, що автокефальні церкви не можуть виникати самостійно, без участі церковних структур, які вже існують, що обумовлено принципом апостольської спадкоємності. Також розглянуто історичні приклади надання ав- токефалії, такі як надання особливих привілеїв Константинополю та утворення нових церковних одиниць у візантійську епоху.

Р е з у л ь т а т и . Увагу зосереджено на проблемах, що виникають у процесі надання автокефалії, включаючи політичний вплив і конфлікти між місцевими церквами. Визначено, що візантійська модель, попри її історичну значущість, не завжди гарантує автома- тичне прийняття нової автокефальної церкви всіма іншими місцевими церквами, що підтверджує необхідність глибшого вивчення цієї теми в контексті сучасних тенденцій у православ'ї.

В и с н о в к и . Зроблено висновок, що візантійська модель, незважаючи на її історичне значення, не завжди гарантує автоматич- не прийняття новопроголошеної автокефальної церкви всіма іншими помісними церквами, наголошуючи на необхідності глибшого дослідження цієї теми в контексті сучасних тенденцій православ'я.

Посилання

Andrushchyshyn, B., & Bondarenko, V. (2011). State-Church relations: History, current status, and prospects of development. M. P. Drahomanov National Pedagogical University Publishing House [in Ukrainian]. [Андру- щишин, Б., & Бондаренко, В. (2011). Державно-церковні відносини: історія, сучасний стан та перспективи розвитку. Вид-во Національ- ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова].

Bondarenko, V. D. (1993). Institutionalized orthodox religiousness in the context of the current socio-political situation in Ukraine [Unpublished dissertation of Doctor of Philosophical Sciences]. Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Philosophy [in Ukrainian]. [Бондаренко, В. Д. (1993). Інституціалізована православна релігійність в контексті сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні [Неопубл. дис. д-ра філос. наук]. АН України, Інститут філософії].

Butynskyi, V. Ya. (2014). The jurisdictional status of Ukrainian orthodoxy and the prospects for canonical formation of a local church: Religious and ecclesiological reflections (1991–2013) [Dissertation of Candidate of Philosophical Sciences, Ivan Franko Zhytomyr State University] [in Ukrainian]. [Бутинський, В. Я. (2014). Юрисдикційний ста- тус українського православ'я і перспективи канонічного оформлення помісної церкви: Релігієзнавчі та еклезіологічні рефлексії (1991–2013 рр.) [Дис. канд. філос. наук, Житомирський державний університет імені Івана Франка]. http://eprints.zu.edu.ua/12781/2/Бутинський%20В.pdf

Chobych, S. (1998). History of the christian church (Vol. 1). Eney [in Ukrainian]. [Чобич, С. (1998). Історія християнської церкви (Т. 1). Еней].

Damaskin (Papandreu), А., Metr. (1994). Orthodoxy and the world. (V. Papafanasiu, Trans.). Livani – Nea Sinora [in Russian]. [Дамаскин (Папандреу), А., митр. (1994). Православие и мир (В. Папафанасиу, Пер.). Ливани – Нэа Синора]. https://azbyka.ru/otechnik/Istorija_Tserkvi/ pravoslavie-i-mir/

Daniil (Chokaliuk), Bishop of Yevpatoria. (1997). Canonical principles of the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church. In A. Zinchenko (Ed.), The Ukrainian church liberation movement and the formation of the ukrainian autocephalous orthodox church (pp. 45–70). Logos [in Ukrainian]. [Даниїл (Чокалюк), євп. (1997). Канонічні засади автокефалії Української Православної Церкви. У А. Зінченко (Ред.), Український церковно- визвольний рух і утворення української автокефальної православної церкви (с. 45–70). Логос].

Dymytrii (Rudyuk), Archimandrite. (2000). Historical and canonical foundations of the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church [Unpublished dissertation of Candidate of Theological Sciences]. Theological academy [in Ukrainian]. [Димитрій (Рудюк), архім. (2000). Історичні та канонічні основи автокефалії Української Православної Церкви [Неопубл. дис. канд. богосл. наук]. Київська духовна академія].

Klіmenko, O. B. (2010). The specifics of orthodox religious identity in the context of national identity formation [Unpublished dissertation of Candidate of Philosophical Sciences]. Donetsk National University [in Ukrainian]. [Кліменко, О. Б. (2010). Специфіка православної релігійної ідентичності у контексті формування національної тотожності [Неопубл. дис. канд. філос. наук]. Донецький національний університет].

Kobrii, V., & Kobrii, R. (2013). The concept of "Apostleship of the Church" in orthodoxy and traditional christian confessions. In Apostleship of the Church of Christ as a necessary condition for fulfilling its mission (pp. 35–64). Volyn Orthodox Theological Academy [in Ukrainian]. [Кобрій, В., & Кобрій, Р. (2013). Поняття "апостольства Церкви" в Православ'ї та традиційних християнських конфесіях. У Апостольство Церкви Хрис- тової як необхідна умова виконання Її місії (с. 35–64). Волинська право- славна богословська академія]. https://www.academia.edu/33654792/ Апостольство_Церкви_Христової_як_необхідна_умова_виконання_Її_місії

Kolot, S. (2008). The role of state authority in obtaining autocephaly by Local Churches [Unpublished dissertation of Candidate of Theological Sciences]. Kyiv Orthodox Theological Academy [in Ukrainian]. [Колот, С. (2008). Роль державної влади у набутті автокефалії Помісними Церк- вами [Неопубл. дис. канд. богосл. наук]. Київська православна бого- словська академія].

Lahodych, M. (2012). Pre-Nicaean sources of church law. In V. O. Balukh (Ed.), The Phenomenon of Religion in the Works of ancient and medieval thinkers (рр. 75–105). Chernivtsi National University [in Ukrainian]. [Лагодич, М. (2012). Доникейські джерела церковного права. У В. О. Балух (Ред.), Феномен релігії у творах античних та середньо- вічних мислителів (с. 75–105). Чернівецький національний університет].

Sahan, O. (2004). Universal orthodoxy: Essence, history, and current state. Svit znan [in Ukrainian]. [Саган, О. (2004). Вселенське православ'я: Суть, історія, сучасний стан. Світ Знань].

Shcherban, M., Priest. (2014). Retrospection of key ideas and fundamental principles of church-state relations: Canonical and historiosophical dimensions. Works of the Kyiv Theological Academy, 13, 235–267 [in Ukrainian]. [Щербань, М., прот. (2014). Ретроспекція ключо- вих ідей та засадничих принципів церковно-державних відносин: кано- нічний та історіософський виміри. Труди Київської Духовної Академії, 13, 235–267].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-10

Як цитувати

ЗБАНКО, О. (2024). CПЕЦИФІКА ВІЗАНТІЙСЬКОЇ МОДЕЛІ НАДАННЯ АВТОКЕФАЛІЇ: ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОСТІ. СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 23(1), 14–18. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.3

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.