ОСОБЛИВОСТІ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ У (ПЕРЕД)ВОЄННИЙ ПЕРІОД: НА ШЛЯХУ ДО ДІАЛОГУ

Анотація

пільство. Наголошено, що релігійність українців завжди мала значний вплив на їхній світогляд тас оціальну поведінку, але в останні роки вона стала платформою для маніпуляцій та політичних амбіцій.

М е т о д и . Проаналізовано релігійні конфлікти, щоб зрозуміти механізми взаємодії різних соціокультурних груп у постконфліктному суспільстві та розробити стратегії міжрелігійного діалогу і миротворчості. Виявлено, що до вторгнення Росії рівень страху перед міжетнічними та міжрелігійними конфліктами серед українців значно знизився, про що свідчать дані соціологічних опитувань.Однак конфлікти між віруючими різних церков все ж траплялися, переважно через політичні мотиви, боротьбу за майно та прагнення церковної ієрархії до влади. Розкрито, що основний конфліктний потенціал мала взаємодія між УПЦ та ПЦУ, що відображало глибоку кризу українського православ'я.

Наведено дані соціологічних опитувань щодо причин конфліктів між віруючими різних релігій в Україні. Хоча відсоток респондентів, які вважають, що причиною конфліктів є ієрархічна боротьба за владу, коливається, в останні роки він знову зріс (2023 рік), проте кількість респондентів, які вважають, що суть конфліктів полягає в національному питанні, зростає, причому особливо помітно після 2019 року. Респонденти відзначають, що роль ЗМІ у зростанні релігійної нетерпимості є значною, але цей показник не демонст- рує чіткої тенденції до зростання чи зниження.

Р е з у л ь т а т и . Доведено, що пандемія COVID-19 внесла зміни і в міжрелігійний діалог, змусивши релігійні громади адаптуватися до нових умов, зберігаючи духовність і підтримку віруючих. Карантинні заходи сприяли розвитку віртуальних спільнот та нових форм комунікації між віруючими різних релігій.

В и с н о в к и . Обґрунтовано, що після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році міжрелігійний діалог в Україні набув нових важливих аспектів. Релігійні організації об'єдналися для підтримки українського народу, надаючи гуманітарну допомогу, моральну підтримку та психологічну допомогу постраждалим від війни. Вони активно засуджували агресію та мову ворожнечі, сприяючи формуванню об'єктивної громадської думки про війну.