ДЕФОРМАЦІЯ СПРИЙНЯТТЯ МИНУЛОГО В РОСІЇ ЯК УМОВА ВІЙНИ З УКРАЇНОЮ

Андрій МІНЕНКО

doi:10.17721/sophia.2024.23.17

Автор(и)

Андрій МІНЕНКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1499-3210

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.17

Ключові слова:

пластична сила пам'яті, монументальна історія, пам'ять-звичка, церемонії вшанування пам'яті, тілесні практики, російська меморіальна парадигма

Анотація

В с т у п . Наголошено, що однією з провідних причин війни Росії з Україною є деформація механізмів сприйняття минулого, соціальної пам'яті. Російська меморіальна парадигма побудована на постійному нагадуванні травм, завданих різними війнами, зокрема Другою світовою війною. Акцентовано, що меморіальний дискурс Росії зображує тільки ті події, які допомагають формувати монументальну історію, тому було поставлено завдання з'ясувати її особливості. Це поняття було введено та розвинуто відомим німецьким філософом Фрідріхом Ніцше. У другій частиніі циклу "Невчасні міркування" –"Про користь та шкоду історії для життя" філософ розглядає проблему пам'яті. Важливим є розуміння того, як відбувається передавання російського монументального метанаративу в суспільствах. Американський соціолог Пол Коннертон детально виклав особливості процесу передавання метанаративу в суспільствах. У праці "Як суспільства пам'ятають" він виокремлює засоби передавання соціальної пам'яті.

М е т о д и . Вжито загальнонаукові методи аналізу зазначених вище джерел. Застосовано французьку феноменологічну методологію для надання концептуального зв'язку поняттям "пам'ять – звичка" та "монументальна історія", що дозволило виявити деформації у російській парадигмі сприйняття минулого.

Р е з у л ь т а т и . Доведено, що Російську Федерацію до війни спонукає деформоване травмами сприйняття минулого, про що зазначали Фрідріх Ніцше та Пол Коннертон. Цю деформацію було спричинено відсутністю пластичної сили пам'ятання, неможливістю критично переосмислювати власну меморіальну парадигму, взаємодіяти з меморіальними парадигмами іншої людини. Також Фрідріх Ніцше зазначав про важливість балансу трьох видів історії: монументального, антикварного та критичного. Розкрито, що в Росії цей баланс порушено, монументальна історія домінує над іншими видами і заохочує до воєн. Завдяки аналізу та синтезу ідей Ніцше та Коннертона було з'ясовано, що монументальна історія передається через пам'ять-звичку за допомогою церемоній вшанування пам'яті та тілесних практик.

В и с н о в к и . Доведено, що спосіб сприйняття минулого відіграє дуже важливу роль у функціонуванні суспільства та впливає на його політику. Аргументовано, що важливим засобом до подолання залежності від монументального минулого є пластична сила пам'яті.

Посилання

Assman, A. (2012). Spaces of memory: Forms and transformations of cultural memory (K. Dmitrenko, L Doronscheva, O. Yudin, Trans.). Nika- Center. (Original work published 1999).

Connerton, P. (2004). How societies remember (S. Shclipchenko, Trans.). Nika-Center. http://litopys.org.ua/connert/conn.htm. (Original work published 1989).

Decker, S., Foster, W. M., & Giovannoni, E. (2023). Handbook of historical methods for management. Edward Elgar Publishing Ltd.

Grenke, M. W. (2023). Nietzsche and political education. In I. Dagg (Ed.), Regime and education. Recovering Political Philosophy. Palgrave Macmillan.

Halbwachs, M. (1992). On collective memory (L. A. Coser, Ed.; L. A. Coser, Trans.). University of Chicago Press. (Original work published 1950)

Kryvda, N. (2019). Collective memory as a factor in the formation of group identity. Philosophical Horizons, 41, 60–76.

Lehkodukh, V. V. (2024). Russian propaganda of war as a threat to democratic values. In International scientific conference (pp. 34–37). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-451-1-8

Nietzsche, F. (2004). The complete works: Critical and scientific edition (K. Kotyuk & O. Feshovets, Trans.; Vol. 1). Astrolabe.

Nietzsche, F. (2022). The birth of tragedy. Untimely Meditations I–IV (K. Kotyuk & O. Feshovets, Trans.). Astrolabe. https://astrolabium.com.ua/ narodzhennja_tragediji_nevchasni_mirkuvannja_i_iv-neitsche_fridrih_vilgelm.html? srsltid=AfmBOopKf33-OXYIgHUD_y6L2x0Y8XTffCmgD6iNKTN38Uk_oM_ sQswZ.

Prykhodko, V. (2023). The phenomenon of war: A viewpoint of materialist phenomenology. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(8), 35–39. https://doi.org/10.17721/2523- 4064.2023/8-6/8

Young, J. (2023). The uses and misuses of history: Reflections on Nietzsche's second untimely meditation. Society, 60, 670–683.