РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД: СУТНІСТЬ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЧНІ МОЖЛИВОСТІ

Анотація

Досліджено різноманітні теорії, що підтверджують чи заперечують епістемологічну цінність релігійного досвіду людини. Розглянуто доробок як класиків психології релігії, так і праці сучасних аналітичних філософів стосовно пізнавального статусу релігійного досвіду. Наведено думку багатьох дослідників релігії про те, що саме феномен релігійного досвіду є одним із фундаментальних елементів релігії, оскільки він присутній майже в усіх традиціях всіх часів та народів і, відповідно, саме через пояснення та розуміння релігійного досвіду можливо утворити більш всеохопне уявлення про феномен релігії взагалі. Дослідженню релігійного досвіду присвячено велику кількість праць, оскільки одним із дискурсів, що не втрачає своєї актуальності вже десятиліттями, є дискурс стосовно епістемологічної спроможності релігійного досвіду. Це питання стоїть гостро, оскільки, з одного боку, довівши, що релігійний досвід може бути джерелом пізнання про свій об'єкт, можна значно впевненіше висловлюватися на користь існування такого об'єкта, з іншого боку, вичерпне спростування пізнавальної спроможності релігійного досвіду може призвести до діаметрально протилежних наслідків. У дослідженні продемонстровано багатоманітність підходів до розгляду епістемологічних можливостей релігійного досвіду, як тих, що свідчать на користь його епістемологічної цінності, так і тих, що її заперечують та міститься огляд найбільш вагомих висновків науковців з цього питання. Особливу увагу приділено доробку сучасних американських дослідників як останнім, хто суттєво доклався до вивчення цієї тематики. Дослідження також демонструє, що ця тема має потенціал для подальшого її розгляду та дослідження у вітчизняному середовищі, оскільки саме в такому ключі вона майже не зустрічається в роботах українських дослідників.