РЕЛІГІЙНИЙ СИМВОЛ: СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ

Олена Іллівна Предко; Олександр Васильович Костюк

doi:10.17721/sophia.2023.22.6

РЕЛІГІЙНИЙ СИМВОЛ: СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ

Автор(и)

Олена Іллівна Предко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9908-7788
Олександр Васильович Костюк Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1907-6307

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.6

Ключові слова:

символ, релігійний символ, ідентичність, складові релігійного символу, ритуал, феномен , духовність, симулякр

Анотація

Розглянуто характерні особливості релігійних символів та їх варіативні прояви. Підкреслено, що релігійний символ – це спосіб засвідчення царини трансцендентного, оприявлення його сакрального статусу.

Релігійні символи забезпечують ідентифікацію релігійної традиції, її конструювання. Фіксуючи релігійну ідентичність, символ виступає, з одного боку, основою внутрішньоконфесійного гуртування і солідаризації, а з іншого – відокремленням від інших конфесійних груп, чиї колективні уявлення утворені навколо інших сакральних символів. У релігійному символі опредметнено досвід культових практик тієї чи іншої релігійної традиції.

Виявлено структурні складники релігійного символу: символічна дія, символізований Абсолют, зміст символу, його вплив на людину як певної цілісності, завдяки якій формується сакральний простір. Наголошено, що всі структурні складники релігійного символу взаємопов'язані і якщо виключити якийсь із них, то ми з усією очевидністю втратимо сам релігійний символ, що може призвести до порушення безперервності цілісності символу, а, отже, і його унікальності та функціональності. Зазначено, що сутнісними властивостями релігійного символу є сакральність, здатність до ідентифікації та трансформації. Причому релігійний символ пов'язаний зі смисловими орієнтаціями людини, конструює її життєвий світ та пріоритети в ньому, маніфестує "вписування" царини сакрального як у соціокультурний простір, так і в індивідуальну релігійну свідомість.

Доведено, що релігійний символ вводить людину в контекст діалогу, який передбачає співдію, певну співпрацю на спільній ниві комунікативних релігійно-символічних практик. З'ясовано форми оприявлення релігійного символу на двох рівнях: з одного боку, на рівні цілісності, для якого характерна певна гармонійність, узгодженість всіх його складників, а, з іншого – на рівні деструкції, коли відстежується певний розрив між сакральним та профанним, що призводить до симуляції сакрального, позаяк відстежується конструювання псевдореальності.

Посилання

Abramova, I. H., Xaustova, S. V. (2010). The Structural Transformation of Religious Symbols in the Contemporary Socio-Political Journal "Korrespondent". Derzhava ta rehiony. Social"ni komunikaciyi, 1, 5–156 [in Ukrainian].

Barthes, R. (1972). The Imagination of the Sign. In Critical essays (R. Howard, Trans., pp. 205–211). Northwestern University Press.

Baudrillard,J.(2004).SimulacraandSimulation.Osnovy[inUkrainian].

Bilecka, B. H. (2012). Religious symbol: essence and features. The Herald of Taras Shevchenko national university of Kyiv. Philosophy. Politycal science, (109), 11–14 [in Ukrainian].

Chizhevsky, D. (2014). Philosophy of H. S. Skovoroda. Kyiv University Publishing and Printing Center [in Ukrainian].

Durkheim, E. (2002). The Elementary Forms of the Religious Life. The totem system of Australia. Yunivers [in Ukrainian].

Eco, U. (2002). Art and beauty in the middle ages (H. Bredin, Trans.). Yale University Press.

Lobovyk, B. (2002). Religious symbolism. In Philosophical encyclopedic dictionary (p. 580). Abrys [in Ukrainian]. https://shron1.chtyvo.org.ua/ Shynkaruk_Volodymyr/Filosofskyi_entsyklopedychnyi_slovnyk.pdf

Nechuj-Levyckyj, I. (1993). Worldview of the Ukrainian people. Oberehy [in Ukrainian].

Ostashhuk, I. B. (2012). Sacred Symbolism as a Phenomenon of Christian Communication. [Unpublished extended abstract of dissertation of Doctor of Philosophical Sciences]. Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

Papayani, I. V. (2010). The phenomenon of religious identity in the context of philosophical and religious discourse. [Unpublished extended abstract of dissertation of Candidate of Philosophical Sciences]. Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

Pavlova, I. H. (2011). Symbols in confessional discourse: linguistic and functional aspects (based on the material of Orthodox sermons). Ridnyj kraj, 2, 91–98 [in Ukrainian]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2011_2_20

Potebnja, A. A. (1914). On Some Symbols in Slovian Folk Poetry. Mirnyj trud [in Russian].

Predko, O. І. (n.d.). Religious symbol. In Great Ukrainian encyclopedia. Encyclopedic publishing house. https://vue.gov.ua/Simvol relіgіjnij [in Ukrainian].

Schutz,A. (1972). Symbol reality and society. In M.Natanson (Ed.), Collected papers I. (pp. 287–356). Springer. https://doi.org/10.1007/ 978-94-010-2851-6_11

Skovoroda, H. S. (1994). A book about reading the Holy Scriptures, called Lotova by a woman. In H. Skovoroda. Tvori. (Vol. 2, pp. 34–60). Oberegi [in Ukrainian].

Smith W. R. (1901). Lectures on the religion of the Semites. First series the fundamental institutions. Adam and Charles Black. https://digitalassets.lib.berkeley.edu/main/b22240089_B000893311.pdf

Tovkajlo, T. (2015). Pokut. In V. P. Kocura, O. І. Potapenko, & V. V. Kujbі (Eds.), Encyclopedic dictionary of cultural symbols of Ukraine (5th ed., pp. 629–630). FOP Gavrishenko V. M. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-25

Як цитувати

Предко, О. І., & Костюк, О. В. (2024). РЕЛІГІЙНИЙ СИМВОЛ: СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ. СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 22(2), 27–31. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.6