Формування феномена "безпека": особливості міфо-релігійних контекстів

Анотація

Присвячено осмисленню ідеї безпеки в міфо-релігійних уявленнях, а також пошуків теоретичних інтерпретацій
трансформації феномену "маска", починаючи від первинного значення до сьогодення в умовах COVID-19. Розкрито, що
в первісну епоху формувалися характерні уявлення про безпеку, що було зумовлено певним типом світосприйняття
та світорозуміння. Первісна людина, освоюючи навколишнє середовище та перебуваючи в умовах загрозливої реальності, намагалася захистити себе, створивши своєрідний оберіг, завдяки якому вона намагалася зберегти свою цілісність. При цьому формувалися певні кодекси поведінки. Міфо-релігійні уявлення засвідчують про формування ідеї
безпеки, що зароджувались, виконуючи захисну функцію, регулюючи міжособистісні стосунки та життя суспільства.
Виступаючи своєрідною системою світовідчуття, міфо-релігійні уявлення відображали певний рівень ідентифікації
людини, її можливості у захисті себе як цілісності. Власне, у міфології віддзеркалюється гармонія між людиною і навколишнім світом, між суспільством і природою. В цьому сенсі вона виступає засобом убезпечення людини від негативних впливів. Особлива увага приділяється питанням застосування різних теоретичних підходів, тим дискурсам,
які конструювали міфологічні смисли, релігійні акценти. Лейтмотивом розглянутого дослідження можна вважати
аналітичне зіставлення двох стратегічних векторів осмислення безпеки, які безпосередньо зв'язані між собою.
По-перше, вектор, з яким пов'язана поява різноманітних богів, сил, які при всій їх суперечливості, нелінійності і різних
сферах впливу "нарощували" свою захисну функцію. Друга траєкторія – поява різноманітних міфо-релігійних чинників, виникнення певних засобів як допоміжного чинника захисту людини. У цьому русі також немає лінійного наростання, виникають явища і ситуації, що не мають однозначного визначення – релігія й культура, які переплітаються
й засвідчують, що вони чи суспільство мають справу вже з якимось іншим смисловим модусом захисту. Реконструкція міфо-релігійного контексту дозволила встановити функціональні особливості маски, що розглядаються у співвіднесенні зі смисложиттєвими орієнтаціями людини. З маскою пов'язане формулювання смислів у контексті рефлексувань себе, Іншого і світу загалом