ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СМЕРТІ В РЕЛІГІЯХ СВІТУ

Анотація

Зроблено спробу знайти відповідь на питання про те, для чого потрібна релігія, яку роль вона відіграє в людському житті. Релігієзнавці склали доволі великий перелік функцій релігії, проте досліджено тільки одну її функцію – відповісти на вічне питання людини про життя і смерть,.

Відомо, що кожна релігія пояснює природу смерті та дає відповідь на запитання про можливість її подолання. Викладено, що послідовники більшості релігій світу переконані в тому, що Бог створив людину для вічного і безсмертного життя, однак у минулому відбувся якийсь злий випадок, наслідком якого стала людська смерть. У християнстві цей випадок називають первородним гріхом. Розкрито, що гріх змінив матеріальну частину людини, принісши в неї смертність, але не зумів змінити людську сутність. Оскільки Бог задумав людину безсмертною, вона завжди буде прагнути вічного життя і негативно ставитися до смерті.

Наголошено, що завданням релігії є не стільки давати теоретичне пояснення, а передовсім творити практичні способи спасіння. Тому релігії не тільки пояснюють, як смерть увійшла в людську дійсність, а й пропонують людині шляхи спасіння. Якщо в поясненні причини смерті релігії згодні між собою, то в поясненні шляхів спасіння вони розходяться.

Виокремлено чотири групи класичних відповідей на питання про людське спасіння. До першої групи належать християнство, юдаїзм, іслам і зороастризм. Послідовники цих релігій бачать спасіння у воскресінні мертвих. Бог толерує вибір людини, який вона здійснила в моменті первородного гріха, а тому людина обов'язково помре. Однак Бог дарує їй ще один шанс – він воскресить людей до вічного життя.

До другої групи належать релігії Індії (індуїзм, буддизм, джайнізм). Розкрито, що послідовники цих релігій вважають, що смерть є невідворотною. Якщо людина народилася, вона повинна померти. Щоби не помирати, людина повинна не народжуватися. Оскільки послідовники релігій Індії вірять у реінкарнацію, вони закликають своїх послідовників прожити життя так, щоби досягти нірвани, тобто вийти з кола перероджень. Тоді людина не буде народжуватися, а тому й не буде помирати.

До третьої групи належать послідовники філософської доктрини Платона та гностики. Установлено, що вони переконані, що джерелом усіх людських бід, серед яких і смерть, є матеріальне тіло. Смерть, хоч і є болісною, її все ж варто пережити, щоби раз і назавжди звільнитися від смертного тіла.

До четвертої групи належать послідовники численних релігій стародавнього світу. Сформульовано, що їхні уявлення про спасіння від смерті були дуже нечіткі і розмиті. Вони були переконані в тому, що смерть не є остаточним кінцем людського буття, але й посмертну долю людини зображали доволі песимістично.