МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ СПІВІСНУВАННЯ НАУКИ ТА РЕЛІГІЇ

В'ячеслав ЛИМАР

doi:10.17721/sophia.2024.23.16

Автор(и)

В'ячеслав ЛИМАР Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9107-8238

DOI:

https://doi.org/10.17721/sophia.2024.23.16

Ключові слова:

наука, релігія, синергетика, міждисциплінарність, трансдисциплінарність

Анотація

В с т у п . Присвячено методології у дослідженні науки та релігії, яка є тільки в разі конструктивного діалогу цих двох екзистенційних проявів. Попри це розглядаються три варіанти взаємодії науки та релігії, які існували протягом темпорального плину історії. І лише від середини ХХ ст., коли почергово і релігія, і наука втрачали домінування у соціумі, розпочинається вимушений необхідністю втрати їхнього авторитету серед європейської цивілізації, відносно рівноправний діалог цих проявів людської діяльності.

М е т о д и . Використано емпіричні та теоретичні методи спостереження та описування, аналізу і узагальнення.

Р е з у л ь т а т и . На тлі висвітлення поглядів сучасних мислителів про співіснування цих, здавалося б, несумісних і протилежних царин людського буття, проаналізовано застосування міждисциплінарного підходу для дослідження нагальних питань як науки, так і релігії. Оскільки і наука, і релігія є інтелектуальними проявами людської діяльності, яка творить багатошарову реальність, де кожна із цих царин має свій власний об'єкт дослідження / вшанування, то і в методології вони повинні спиратись на нові загальні антропологічні відкриття та досягнення. У цьому контексті приділено увагу синергетиці, міждисциплінарності та трансдисциплінарності. Окремо розглянуто кожен із цих наддисциплінарних підходів до методології дослідження і простежено їх трансформацію зі стрімким інтелектуальним прогресом середини ХХ-го – ХХІ-го століть. Також вивлено ризики їх застосування щодо дослідження релігії, оскільки наука накладає свої шаблонні уявлення відносно дослідження світу і на релігійні практики, котрі за своєю суттю далекі від мети та завдань наукових досліджень. Це відбувається тому, що богослов'я впевнено можна вважати релігійною наукою – своєрідною наукою у межах релігії на той час, коли інші форми були заборонені та цензуровані. Допитливий людський розум шукав будь-який вихід своїм потребам, котрі згодом виокремились у чисту науку, і залишити для релігії роль містичних практик спілкування із Божеством та інтроспекції. Але в загальному розумінні релігії міждисциплінарні підходи є дуже важливими новими досягненнями, якими не слід нехтувати і прирівнювати їх результати до еклектизму.

В и с н о в к и . На підтвердження наведених аргументів та результатів дослідження наведено думки компетентних закордонних та вітчизняних дослідників у галузі діалогу науки та релігії, котрі подекуди категорично висловлювались стосовно доцільності співіснування і співпраці цих царин, але які не заперечували все ж їх спільної та осібної доцільності в розвитку людського буття.

Посилання

Capra, F. (1996). The web of life: A new scientific understanding of living systems. Knopf Doubleday Publishing Group.

Frodeman, R. (2017). The Future of interdisciplinarity: An introduction to the 2nd edition. In R. Frodeman, J. Thompson Klein, & R. Pacheco (Eds.). The Oxford handbook of interdisciplinarity (2nd ed., pp. 3–8). Oxford University Press.

Haken, H. (1983). Synergetics. Springer-Verlag.

Kremen, V. G., Ilyin, V. V., Vlasenko, F. P., Illyakhova, M. V., Ilyina, A. A., Ilyina, G. V., Lipin, M. V. Tverdovska, O. V., Tkachenko, L. I. Shamrai, V. V., & Shmorgun, O. O. (2014). Synergetics and creativity (V. G. Kremen, Ed.).Institute of Gifted Child [in Ukrainian]. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/9846/1/ Kremen%20Synergetyka%20i%20tvorchyst.pdf

Planck, М. (1938). Religion und naturwissenschaft. Vortrag gehalten im Baltikum (Mai 1937) von Dr. Max Planck [Religion and natural science. Lecture given in the Baltic States (May 1937) by Dr. Max Planck] (2nd ed.). Joh. Ambrosius Barth Verlag.

Polkinghorne, J. C. (2007). One world: The interaction of science and theology. Templeton foundation press.

Shashkova, L. O. (2008). Dialogue between science and religion in the cultural and historical context. Gramota [in Ukrainian].

Shashkova, L. O. (2014). Science and religion in a methodological perspective. Sophia. Human and Religious Studies Bulletin, 1(1), 48–53 [in Ukrainian].

Shashkova, L. O. (2020). Science and religion. Vadeks [in Ukrainian].

Shashkova, L. O. (2022). Transdisciplinary perspectives of experimental projects of scientific art. Bulletin of National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology, 2(36), 36–40 [in Ukrainian].

The New Testament of our Lord Jesus Christ. (1988). Edition of the Exarch of All Ukraine, Metropolitan of Kyiv and Halytskyi.

Thompson Klein, J. (2017). Typologies of interdisciplinarity: The boundary work of definition. In R. Frodeman, J.Thompson Klein, & R. Pacheco (Eds.). The Oxford handbook of interdisciplinarity (2nd ed., pp. 21–34). Oxford University Press.

Turner, S. (2017). Knowledge formations: An analytic framework. In R. Frodeman, J.Thompson Klein, & R. Pacheco (Eds.). The Oxford handbook of interdisciplinarity (2nd ed., pp. 9–20). Oxford University Press.