ДОСВІД СВЯТОСТІ: РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/sophia.2025.25.4Ключові слова:
святість, релігійний туризм, паломництво, сакральні місця, духовний досвідАнотація
В с т у п . Досліджено феномен святості через релігійний туризм у сучасному суспільстві, розглянуто його філософські засади, соціологічну динаміку та еволюцію практик. Наголошено, що релігійний туризм являє собою унікальне перехрестя духовності, комерції, культурної спадщини та особистих пошуків трансцендентності. Спираючись на такі теоретичні засади, як mysteriumtremendum et fascinans Рудольфа Отто та концепція ієрофанії Мірчі Еліаде, порушено питання про те, чому певні фізичні локації визначаються як священні і як вони формують духовний досвід паломників.
М е т о д и . Основою дослідження є міждисциплінарний набір якісних методологічних підходів, які дозволяють комплексно охопити феномен святості в контексті релігійного туризму. Зокрема, герменевтичний підхід використано для інтерпретації богословських і філософських текстів, що розкривають сутність і прояв святості. Особливу увагу приділено концепціям mysteriumtremendum et fascinans Рудольфа Отто та ієрофанії Мірчі Еліаде, а також релігійним наративам і паломницьким свідченням. У свою чергу, структурно-функціональний метод дозволяє дослідити роль релігійного туризму у підтримці духовної ідентичності, соціальної єдності та морального порядку. Прикладом слугують хадж в ісламі чи культ марійських святинь у католицизмі. Для розкриття особистісного досвіду святості залучається феноменологічний метод, який фокусується на сенсорних і емоційних переживаннях паломників у сакральних просторах, таких як Єрусалим, Люрд чи Варанасі. Додатково психологічний підхід допомагає проаналізувати внутрішні мотивації релігійних мандрівників, їхні пошуки зцілення, надії чи емоційної рівноваги, що особливо проявляється під час паломництва до місць марійських об'явлень. Зрештою, комунікативний підхід дає змогу дослідити, як сакральний досвід передається через мову, наративи, релігійних гідів, а також сучасні цифрові медіа – зокрема в контексті віртуальних паломництв і онлайн-спільнот, які набули поширення під час пандемії COVID-19.
Р е з у л ь т а т и . Показано, що досвід святості опосередковується через чуттєве залучення, символічний простір і спільну участь. Сакральні місця функціонують як архітектурні та наративні фасилітатори духовної трансформації. Дослідження висвітлює напруженість між комерціалізацією та автентичністю, показуючи, як паломники орієнтуються в інституційних межах, економічному тиску та особистій відданості. Гендер, глобалізація та цифрові технології ще більше змінюють досвід паломництва, створюючи плюралістичний та гібридний релігійний простір.
В и с н о в к и . Доведено, що релігійний туризм залишається життєво важливим шляхом до переживання святості в сучасному світі. Виявлено, що, незважаючи на процеси секуляризації та комерціалізації, паломництво продовжує відображати наполегливі пошуки людством сенсу та трансцендентності. Сталість сакральних місць постає як нагальна проблема, що вимагає балансу між збереженням і доступом до них. Феномен релігійного туризму, таким чином, ілюструє адаптивну і тривалу природу залучення до сакрального в сучасному суспільстві.
Посилання
lbera, D., & Eade, J. (Eds.). (2015). International perspectives on pilgrimage studies: Itineraries, gaps and obstacles. Routledge.
Aziz, B. N. (2001). Pilgrimage to Kailash: The Indian route. In A. Morinis (Ed.), Sacred journeys: The anthropology of pilgrimage (pp. 85–104).
Westview Press.
Dubisch, J. (1995). In a different place: Pilgrimage, gender, and politics at a Greek island shrine. Princeton University Press
Eade, J., & Sallnow, M. J. (Eds.). (1991). Contesting the sacred: The anthropology of Christian pilgrimage. Routledge.
Kharkovshchenko, Y. A., Piletsky, Y. A., & Skoklyuk, Y. O. (2024). Religious faith as a factor of religious security/insecurity in the conditions of
the Russian-Ukrainian war. Culturological almanac, 3(11), 28–36 [in Ukrainian]. [Харьковщенко, Є. А., Пілецький, Є. А., & Скоклюк, Ю. О.
(2024). Релігійна віра як чинник релігійної безпеки / небезпеки в умовах російсько-української війни. Культурологічний альманах, 3(11), 28–36]. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.4
Konverskyi, A., Predko, O., Kharkovshchenko, Y., Nosenok, B., & Nesterova, M. (2021). Religious security: The coronavirus pandemic and the
identification of new contexts. Obnovljeni Život : časopis za filozofiju i religijske znanosti, 76(4), 441–456. https://doi.org/10.31337/oz.76.4.1
Kostiuk, O., Predko, O., & Predko, D. (2023). Effectiveness of media tools of the Ukrainian chaplaincy in times of war. Occasional Papers on
Religion in Eastern Europe, 43(6), Article 6. https://doi.org/10.55221/2693-2148.2442
Kuca, Z. (2014). Phenomenon of sanctity in the system of religious and philosophical views. Elpis, 16, 61–73. https://bazhum.muzhp.pl/media/texts/elpis/2014-tom-16/elpis-r2014-t16-s61-73.pdf
Motychak, Y. (2022). Holiness in the Eastern Christian tradition (on the example of Saints from the Kyiv-Pechersk Lavra). Religious dialogue and cooperation, 3(3), 74–80. https://doi.org/10.47054/RDC223374m
Motychak, Y. (2023). Religious practices of the saints of the Kyiv-Pechersk Lavra. In V. Bugrov, A. E. Konversky, R. Sapenko, S. V. Rudenko,
O. O. Bazaluk, Ya. A. Sobolevsky, B. Trokha, T. Mruz, P. Valchak, P. Ya. Ferensky, A. M. Ermolenko, O. O. Rafalsky, S. L. Yosypenko, V. V. Klos,
K. Santibanez, S. O. Terepyshchy, O. V. Batrimenko, F. P. Vlasenko, I. S. Dobronravova, . . . P. P. Shlyakhtun (Eds.), The days of science of the
faculty of philosophy-2023 (pp. 424–427). Publishing and poligraphic center "Kyiv University" [in Ukrainian]. [Мотичак,Є. (2023). Релігійні практики святих Києво-Печерської Лаври. У В. Бугров, А. Є. Конверський, Р. Сапенко, С. В. Руденко, О. О. Базалук, Я. В. А. Соболевський, Б. Троха, Т. Мруз, П. Вальчак, П. Я. Ференський, А. М. Єрмоленко, О. О. Рафальський, С. Л. Йосипенко, В. В. Клос, К. Сантібанез, С. О. Терепищий, О. В. Батрименко, Ф. П. Власенко, І. С. Добронравова,. . . П. П. Шляхтун (Ред.), Дні науки філософського факультету-2023 (с. 424–427). Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет"]. https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/12/79
Otto, R. (1917). Das Heilige – Über das Irrationale in der Idee des Göttlichen und sein Verhältnis zum Rationalen. Trewendt & Granier.
Predko, D., & Predko, O. (2020а). Imperatives of spirituality: Essence and key meanings. Beytulhikme: An International Journal of Philosophy,
(1), 69–78.
Predko, O., & Maksymenko, I. (2023). Orthodoxy in the face of contemporary challenges: The Ukrainian context. Occasional Papers on
Religion in Eastern Europe, 43(8), Article 3. https://doi.org/10.55221/2693-2148.2449
Predko, O., & Predko, D. (2020b). Worldview essence and cosmic connotations of religious feelings. Philosophy and Cosmology, 25, 131–139.
https://doi.org/10.29202/phil-cosm/25/11
Predko, O., & Predko, D. (2024) Religious Security: Its essence and main factors (Ukrainian Context). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 44(3), 58–73. https://digitalcommons.georgefox.edu/cgi/viewcontent.cgi?Article=2516&context=ree
Predko, O., Kostiuk, O., & Predko, D. (2024). Religious faith: Personal forms of presentation. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 79(2), 163–174. https://doi.org/10.31337/oz.79.2.3 Rinschede, G. (1992). Forms of religious tourism. Annals of Tourism
Research, 19, 51–67. https://doi.org/10.1016/0160-7383(92)90106-Y
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.


