МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПІСЛЯВОЄННОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ: ЗАВДАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.8Ключові слова:
післявоєнна стабілізація, релігійна безпека, міжнародний досвід, діалог релігійних громад, релігійна віра, гібридна війнаАнотація
В с т у п . Наголошено, що актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення міжнародного досвіду післявоєнного розв'язання проблем у сфері релігії, що є важливим для сучасної України в умовах війни з Росією. Релігійна сфера часто стає джерелом стабілізації або ж фактором конфлікту, тому інтеграція міжнародних підходів може сприяти забезпе- ченню релігійної безпеки, відновленню суспільного миру та консолідації. Акцентовано важливість вивчення ролі релігійного фактора у відбудові соціальних структур, запобіганні радикалізації та інтеграції переселенців у суспільство.
Методи. Застосовано компаративний, логічний і герменевтичний методи. Компаративний метод дозволив порівняти досвід Німеччини, Боснії і Герцеговини та інших країн, що відновлювалися після масштабних конфліктів. Логічний метод сприяв структурному аналізу викликів релігійної безпеки в Україні, а герменевтичний забезпечив глибоке розуміння взаємозв'язку між релігійними аспектами та соціальною реальністю.
Р е з у л ь т а т и . Вивчення міжнародного досвіду показало, що ключовими елементами успішного післявоєнного врегулювання є створення правових механізмів для гарантування релігійної свободи, формування інституцій для діалогу між релігійними громадами, протидія радикалізації та забезпечення прозорості діяльності релігійних організацій. Розкрито, що досвід Німеччини після Другої світової війни продемонстрував важливість демократичної моделі релігійного управління, тоді як практика Боснії і Герцеговини підкреслила значення міжнародної співпраці для урегулювання етнорелігійних конфліктів.
В и с н о в к и . Доведено, що інтеграція міжнародного досвіду має враховувати специфіку війни в Україні та роль релігії як елементу національної безпеки. Запропоновано заходи, спрямовані на забезпечення стійкого суспільного миру, який базується на взаємній довірі, співпраці та прагненні до відновлення країни.
Посилання
lliott, М. R. (2024). Civilians under siege in war-torn Ukraine: Human rights NGO And faith-based responses. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 44(6), Article 4. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2545
Popov Momčinović, Z. (2024). Religion(s) and identity politics in Bosnia and Herzegovina. Religija i tolerancija, 22(41), 35–53.
Predko, O., & Predko, D. (2024). Religious Security: Its Essence and Main Factors (Ukrainian Context). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 44(3), Article 5. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2516
Shepetyak, O. M. (2014). German-speaking Catholic thought of the second half of the 20th century. Ukrainian Association of Religious Scholars.
Synchak, B. (2024). Ban of the Ukrainian Orthodox Church-Moscow Patriarchate in Ukraine: Limitation of religious freedom or the fight against Russian Influence. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 44(4), Article 4. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2509
Tóth, H. (2020). Dialogue as a strategy of struggle: Religious politics in East Germany, 1957–1968. Contemporary European History, 29(2), 171–186. https://doi.org/10.1017/S0960777320000065
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.


